Шукати

Папа: пірнути у добро, не боячись втрат і не чекаючи, щоб розпочали інші

У недільному повчанні, зосередженому на зустрічі воскреслого Христа з учнями на березі озері, Папа Франциск заохотив не занедбувати великі життєві рішення та діла милосердя, прямуючи назустріч Ісусові з таким же поривом, з яким до Нього подався Петро, пірнувши у воду, щоб якнайшвидше досягти берега, на якому чекав Учитель.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Ісус заохочує нас до оновленого пориву, пірнути в добро, не боячись щось втратити, без надмірних розрахунків і не чекаючи, щоб розпочали інші. Так Папа Франциск, промовляючи до прочан, які в неділю, 1 травня 2022 р. зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані на молитву «Царице Неба», підсумував розповідь святого євангелиста Івана про третю зустріч воскреслого Ісуса з апостолами. Вона відбулася на Галилейському озері.

Порожні сіті

Як зауважив Святіший Отець, ця зустріч, насамперед, стосується святого Петра. В Євангелії читаємо, що він каже апостолам: «Іду рибу ловити». Він був рибалкою, що покинув свої снасті й пішов за Ісусом. Тепер же, коли Ісус, як здається, більше не приходить, Петро пропонує іншим повернутися до попереднього життя, й вони погоджуються. Але тієї ночі нічого не впіймали…

«Це може трапитися також і з нами, через втому, розчарування чи навіть лінивство, що ми забуваємо про Господа та занедбуємо великі рішення, які прийняли, аби вдовольнятися чимось іншим», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, що замість присвятити час спілкуванню в сім’ї, можемо віддавати перевагу особистому дозвіллю, або ж, поглинуті різними справами, занедбувати молитву, занедбувати милосердя, покликаюсь на зайнятість. Але тоді «виявимося розчарованими з порожніми сітями як Петро».

На глибінь з Ісусом

А що робить Ісус? Повертається знову на той берег, де колись покликав апостолів. Він не дорікає, але з любов’ю звертається до них: «Дітоньки». А опісля, як і колись, заохочує знову закинути сіті, що неймовірно наповняються. «Браття й сестри, коли в житті маємо порожні сіті, це не час проливати сльози, відволікатися, повертатися до давніх форм розважитися. Ні. Це час на те, щоб наново розпочати разом з Ісусом, знайти мужність розпочати наново, разом з Ісусом відплисти на глибінь», – мовив Папа.

Новий порив

«Це Господь!» – скрикнув Іван, знову ставши свідком чудесної ловитви. І Петро, який, за словами Святішого Отця, потребував цього «потрясіння», відразу пірнув у воду та поплив до Ісуса. Йдеться про «жест любові», що переступає через межі «корисного, вигідного та належного». І в той час, як наймолодший розпізнає Господа, найстарший пірнає у воду, щоб податися Йому назустріч…

«Дорогі браття й сестри, сьогодні воскреслий Христос запрошує нас до нового пориву, всіх, кожного з нас запрошує пірнути в добро, не боячись щось втратити, без надмірних розрахунків, не чекаючи на те, щоби розпочали інші. Чому? Бо для того, щоб, вийти назустріч Ісусові, потрібно вийти із рівноваги», – сказав Папа, заохочуючи вірних запитувати себе, чи ми здатні до великодушних поривів серця, чи готові ризикнути.

Цей епізод завершився трикратним запитанням Ісуса, зверненим до Петра: «Чи любиш ти мене?». За словами Святішого Отця, Воскреслий сьогодні також і нам ставить це запитання, бо хоче, щоб на Пасху «також і наше серце воскресло», адже «віра – це питання не знання, а любові». «Нехай же Богородиця, яка з готовністю сказала “так” Господеві, допоможе нам віднайти порив добра», – побажав Папа.

01 травня 2022, 13:33

Чим є молитва «Царице Неба»

Антифон Regina Coeli (Царице Неба) – це один з чотирьох Марійських антифонів (інші: «Alma Redemptoris mater» (Благодатна Мати Спасителя), «Ave regina caelorum» (Радуйся, Царице небес)та «Salve regina» (Вітай, Царице).

Папа Венедикт XIV 1742 року постановив, щоб під час Пасхального періоду, тобто, від неділі Пасхи до П’ятидесятниці, цю молитву проказувано замість молитви «Ангел Господній», стоячи, як знак перемоги над смертю.

Як і «Ангел Господній», вона проказується тричі на день: на світанку, опівдні та під час заходу сонця, щоб посвятити день Богові та Марії.

Згідно з переданням, цей стародавній антифон походить з VI або з Х сторіччя, а його поширення задокументоване в першій половині ХІІІ століття, коли його поміщено до францисканського часослова. Він складається з чотирьох коротких висловів, кожен з яких завершується виголосом «Алилуя», та є молитвою, через яку вірні звертаються до Марії, Цариці Неба, радіючи разом з Нею з приводу Христового воскресіння.

Папа Франциск 6 квітня 2015 року, з нагоди проказування молитви «Царице Неба» наступного після Великодня дня, поділився думками про те, яким повинно бути наставлення серця під час проказування цієї молитви:

«Звертаємося до Марії, закликаючи її радіти, бо Той, Кого Вона носила у лоні, воскрес, як і прорік, та ввіряємося Її заступництву. В дійсності, наша радість є відображенням радості Марії, бо це Вона зберігала та з вірою зберігає події з життя Ісуса. Отож, проказуймо цю молитву зі зворушенням дітей, які щасливі з приводу того, що щасливою є їхня Мама».

Останні 'Ангел Господній' / 'Царице Неба'

Читати все >