20-річчя смерті засновника Спільноти Тезе: актуальний досі приклад для світу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Federico Piana - Città del Vaticano
Світ, який роздирають нескінченні війни, як в Україні чи у Святій Землі, який стікає кров'ю у забутих конфліктах, як у Демократичній Республіці Конго чи М'янмі, досі потребує постаті та послання миру та єдності брата Роже. Через двадцять років після смерті засновника міжнародної екуменічної християнської монашої Спільноти в Тезе, якого 16 серпня 2005 року вбила психічно нездорова жінка, завдавши ножових поранень під час вечірньої молитви, його сьогоднішній наступник брат Метью зазначає, що ці два десятиліття болісної відсутності були цінними для поглиблення і кращого розуміння його бачення людини та Церкви: «Він бачив церковну спільноту як таємницю сопричастя. Він часто говорив, що є люди, які вже живуть єдністю у Христі, які втілюють у життя молитву Христа: Щоб усі були одно. І сьогодні це свідчення примирення є надзвичайно важливим у світі, де панують ненависть, розбрат і насильство».
Близькість з тими, хто страждає
Коли брат Роже прибув до маленького французького села Тезе, розташованого в регіоні Бургундія-Франш-Конте, був 1940 рік, тривала Друга світова війна. Ситуація нагадує братові Метью сьогоднішню. «Брат Роже, – згадав теперішній настоятель Спільнити в Тезе в інтерв'ю ватиканським медіа, – відкрив свій дім для єврейських біженців, які перебували в делікатній і небезпечній ситуації. І разом з ними він молився. Наша спільнота була заснована в період війни, і це вчить нас бути ближчими до всіх народів, які страждають, таких як Україна і Свята Земля».
Саме цей перший жест гостинності та безмежного взаємного обміну можна вважати одним із перших установчих актів спільноти, заснованої на трьох наріжних каменях: бути об’єднанням християн різних конфесій, практикувати спільну молитву, приймати інших, особливо молодь. Від заснування і до сьогодні, пояснює брат Метью, «ми прагнемо досягти більшої спільної відповідальності, також завдяки позитивним наслідкам нещодавнього Синоду про синодальність». «Взаємне слухання для нас завжди було і залишається фундаментальним», – наголосив настоятель.
У слуханні Бога
Рішення зупинитися в Тезе після того, як він покинув Швейцарію, в якій він жив до цього, було для брата Роже вибором на користь бідних: «Він, який не мав нічого, – пояснює настоятель, – прислухався до голосу дуже бідної старенької жінки, яка попросила його залишитися з нею в цьому зануреному в бідність селі». У наступні роки брат Роже скаже, що той голос був голосом Бога, який кликав його до великих справ.
