Папа: святість Церкви залежить не від наших заслуг, а є Божим даром

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«У день посвячення Латеранської базиліки ми роздумуємо над таїнством єдності та сопричастя з Римською Церквою, покликаною бути матір'ю, яка дбайливо піклується про віру та шлях християн, розсіяних по всьому світу», – сказав Папа Лев XIV, промовляючи з вікна Апостольського палацу у Ватикані 9 листопада 2025 року. Відслуживши цього дня вранці Святу Месу в базилиці святого Івана на Латерані, він опівдні зустрівся з паломниками, що зібралися на площі Святого Петра на молитву «Ангел Господній».

Живе каміння Господнього Храму

Роздумуючи про значення свята на честь посвячення храму, що є катедральним собором Римської дієцезії та осідком Наступника святого Петра, Святіший Отець зазначив, що ця катедра є не лише надзвичайно цінним мистецьким, історичним і релігійним витвором. Вона представляє «рушійний центр віри, ввіреної апостолам і збереженої ними, а також її передавання протягом історії». І це відображено також величністю будівлі, в центральному нефі якої розміщено статуї дванадцяти апостолів, «перших послідовників Христа та свідків Євангелія».

«Це відсилає нас до духовного погляду, який допомагає нам вийти за межі зовнішнього аспекту, щоб у таємниці Церкви осягнути набагато більше, ніж просто місце, фізичний простір, споруду з каменю; насправді, як нагадує нам Євангеліє в епізоді очищення Єрусалимського храму, яке здійснив Ісус, справжнім святилищем Бога є умерлий і воскреслий Христос. Він є єдиним посередником спасіння, єдиним відкупителем, Тим, хто, пов'язавши себе з нашою людською природою і перетворивши нас своєю любов'ю, є дверима, що навстіж відкриваються для нас і ведуть нас до Отця», – мовив Папа, додаючи, що єднаючись з Ісусом, «також і ми є живим камінням цієї споруди».

Святість Церкви не в наших заслугах

Далі Святіший Отець вказав на те, що ми, як Христова Церква, є «Його тілом, Його членами, покликаними поширювати в світі Його Євангеліє милосердя, розради та миру» через звершення того духовного культу, що «повинен відображатися насамперед у нашому життєвому свідченні». «Браття й сестри, саме в цьому духовному погляді ми повинні тренувати своє серце. Часто слабкості та помилки християн, а також численні стереотипи та упередження, заважають нам осягнути багатство таїнства Церкви; адже її святість полягає не в наших заслугах, а в “дарі Господа, який ніколи не відкликаний”, Який і надалі обирає “як носія своєї присутності, з парадоксальною любов’ю, також і якраз брудні руки людей”», – мовив Лев XIV, цитуючи твір свого попередника Йозефа Ратцінґера – Бенедикта XVI «Вступ до християнства».