Папа: сила країни в дбанні про спільне благо, покликання влади – служити
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Дорогі браття й сестри, прибуваю до вас як свідок миру та надії, яких так прагне світ і яких завжди шукав ваш народ – народ, що ніколи не здавався перед випробуваннями, бо ґрунтується на тому почутті солідарності, гостинності та спільноти, з яких виткане повсякденне життя мільйонів простих і праведних людей», – сказав Папа Лев XIV, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Алжиру, зустріч з якими відбулася в перший день його Апостольської подорожі в цю країну. Вона відбулася в конгресзалі «Джамаа-ель-Джазаїр» в понеділок, 13 квітня 2026 р., після візиту ввічливості до глави держави.
Релігія без милосердя – неподобство в очах Бога
Промовляючи після вітального слова Президента Алжиру, Святіший Отець підкреслив, що прибуває як паломник миру, що прагне зустрітися зі шляхетним алжирським народом. «Ми – брати й сестри, бо маємо одного й того ж Отця на небі: глибока релігійність алжирського народу є секретом культури зустрічі та примирення, знаком якої прагне бути також і цей мій візит», – мовив Лев XIV, наголошуючи на тому, що майбутнє за тими, хто «не дає засліпити себе владою та багатством, хто не приносить у жертву особистому успіхові чи успіхові групи гідність співгромадян».
В цьому контексті Папа відзначив «великодушність алжирського народу як щодо співгромадян, так і щодо чужинців». Він відзначив гостинність, притаманну арабським і берберським спільнотам, яка вважається «священним обов’язком», а також поширену практику милостині (sadaka), слово, що походить від слова «справедливість», мовляв, «несправедливим є той, хто накопичує багатства й залишається байдужим щодо інших». «Релігія без милосердя та суспільне життя без солідарності є неподобством в очах Бога. Проте багато суспільств, які вважають себе прогресивними, дедалі глибше занурюються у нерівність та виключення. Люди та організації, які домінують над іншими – про це Африка добре знає – нищать світ, який Всевишній створив для того, щоб ми жили разом», – сказав він.
Покликання влади
В цьому контексті Папа заохотив, щоб алжирці ділилися з близькими й далекими країнами тим досвідом, якого набули протягом трагічних сторінок історії. «Не примножуючи непорозумінь і конфліктів, а поважаючи гідність кожного та дозволяючи, щоб вас зворушував біль інших, ви зможете стати головними дійовими особами нового історичного курсу, який сьогодні є нагальнішим, ніж будь-коли, з огляду на постійні порушення міжнародного права та неоколоніальні спокуси», – вів далі він, заохочуючи людей, наділених владою в цій країні «підтримувати живе, динамічне, вільне громадянське суспільство», в якому особливо за молоддю визнають здатність «зробити внесок у розширення горизонтів надії для всіх». За словами Святішого Отця, справжньою силою країни є «співпраця всіх у досягненні спільного блага», а покликанням влади є «не домінувати, а служити народові та його розвиткові». І також Церква через свої спільноти та ініціативи прагне «робити внесок у загальне благо Алжиру».
На перехресті
В цьому контексті Лев XIV звернув увагу на особливу ідентичність Алжиру як мосту між Північчю та Півднем, між Сходом і Заходом. Середземномор’я з одного боку і Сахара – з іншого, представляють «географічні та духовні перехрестя» великого значення, і якщо відкинути спрощення та ідеології, можна знайти «величезні скарби людяності», бо «море й пустеля тисячоліттями є місцями взаємного збагачення між народами і культурами». «Горе нам, якщо перетворимо їх на кладовища, де гине також і надія! Звільнимо від зла ці величезні сховища історії та майбутнього! Помножмо оази миру, викриваймо та усуваймо причини відчаю, борімося з тими, хто наживається на чужому нещасті!» – закликав Папа, підкресливши, що незаконними є заробітки тих, хто спекулює людським життям. Він закликав об’єднувати зусилля, щоб зробити землю і море місцем життя, адже «Середземне море, Сахара та безмежне небо, що височіє над ними, шепочуть нам, що дійсність перевершує нас з усіх сторін, що Бог справді великий і що ми все переживаємо в Його таємничій присутності».
Між фундаменталізмом і секуляризацією
За словами Святішого Отця, це має великі наслідки для дійсності. Сьогодні, як зауважив він, також і алжирське суспільство відчуває напруження між релігійним сенсом і сучасним життям. «Тут, як і в усьому світі, схильні проявлятися протилежні динаміки фундаменталізму та секуляризації, через які багато людей втрачають справжній сенс Бога та гідності всіх Його створінь. Тоді релігійні символи та слова можуть стати, з одного боку, блюзнірською мовою насильства та гноблення, а з іншого – знаками, що вже не мають значення, на великому ринку споживання, яке не насичує», – сказав Лев XIV, наголошуючи, що «ця абсурдна поляризація» не повинна нас лякати, бо вказує на те, що ми переживаємо час великого оновлення, в якому «той, хто зберігає серце вільним, а сумління не приспаним», може черпати з великих духовних традицій «нові бачення дійсності та непохитну мотивацію для діяння».
«Необхідно навчати критичного мислення та свободи, вміння слухати й вести діалог, а також довіри, яка допомагає нам бачити в тому, хто відрізняється від нас, супутника в дорозі, а не загрозу. Ми повинні працювати над загоєнням пам'яті та примиренням колишніх супротивників. Це дар, про який я молюся для вас, для Алжиру та для всього його народу, для якого я прошу про щедрі благословення Всевишнього», – підсумував Папа.
