Папа: єднаючись у Євхаристії з Христом, стаємо свідками Його воскресіння
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
У Євангелії від Івана читаємо, як Ісус вісім днів після Пасхи явився учням, між якими був і апостол Тома, відсутній під час першої появи, а тому сумнівався у воскресінні. Тепер же, запрошений Ісусом вкласти руку в рани від цвяхів і проколений бік, визнає віру. Коментуючи цей уривок перед проказуванням молитви «Царице Неба» у другу неділю Пасхи, 12 квітня 2026 р., Папа Лев XIV зазначив, що ця картина спонукає нас замислитися і над нашою зустріччю з воскреслим Ісусом. «Де Його знайти? Як розпізнати? Святий Іван, який розповідає про подію, дає нам чіткі вказівки: Тома зустрічає Ісуса восьмого дня в зібраній разом спільноті та розпізнає у знаках Його жертви», – мовив Святіший Отець.
Пожива для віри
За словами Наступника святого Петра, повірити не є легко, віра потребує поживи та підтримки. І саме тому «восьмого дня», тобто, в неділю, Церква запрошує нас чинити так, як перші учні: збиратися разом і служити Євхаристію. «Під час неї ми слухаємо слова Ісуса, молимося, визнаємо свою віру, ділимося Божими дарами в любові, приносимо своє життя в єднанні з Жертвою Христа, живимося Його Тілом і Кров’ю, щоб потім і самим ставати свідками Його Воскресіння», – мовив Лев XIV, наголошуючи, що саме тому недільна Євхаристія «незамінна для християнського життя».
«Руки Воскреслого»
У цьому контексті Папа згадав, що наступного дня вирушає в Апостольську подорож в Африку, і саме деякі мученики африканської Церкви перших століть – Абітинські мученики – залишили щодо цього прекрасне свідчення. Отримавши пропозицію пощади життя, якщо відмовляться служити Євхаристію, вони відповіли, що «не можуть жити без святкування дня Господнього».
«Саме там живиться й зростає наша віра. Саме там наші зусилля, хоч і обмежені, з Божої благодаті зливаються, немов дії членів єдиного тіла – Тіла Христового – у здійсненні єдиного великого задуму спасіння, що охоплює все людство. Саме через Євхаристію наші руки стають “руками Воскреслого”, свідками Його присутності, Його милосердя, Його миру, у знаках праці, жертовності, хвороби, плину років, які часто викарбувані в них, як і в ніжності дотику, рукостискання, вчинку милосердної любові», – сказав Лев XIV, додаючи, що в світі, який дуже потребує миру, це зобов’язує нас бути «витривалими та вірними в нашій євхаристійній зустрічі з Воскреслим», щоб вирушати в світ як носії миру та примирення. «Нехай допоможе нам в цьому Діва Марія, блаженна, бо першою увірувала, не бачивши», – побажав Папа.
