Архиєпископ Пол Р. Ґаллаґер виступає з трибуни ООН Архиєпископ Пол Р. Ґаллаґер виступає з трибуни ООН  (AFP or licensors)

Архиєпископ Ґаллаґер в ООН про кризу взаємної довіри та актуальні кризи в світі

Виступаючи під час дебатів високого рівня з нагоди відкриття чергової загальної асамблеї ООН, Секретар Святого Престолу у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями вказав на кризу системи багатосторонності, закликаючи до необхідних реформ, а також торкнувся проблем, пов’язаних із ядерним озброєнням, різних форм несправедливості й страждань, яких завдають війни в різних частинах світу.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У той час, коли «руйнування довіри між народами» призвело до «збільшення кількості і жорстокості конфліктів і воєн», ми повинні «почати відновлювати довіру, щоб відродити глобальну стабільність, мир і процвітання». На цьому наголосив архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар Святого Престолу у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями, виступаючи 26 вересня 2023 р. під час Загальних дебатів Тижня високого рівня на відкритті 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в її штаб-квартирі в Нью-Йорку. В своїй розлогій промові він розглянув різні кризи, які переживає світ, починаючи від кризи системи багатосторонності, яку показала війна в Україні, на чому Папа Франциск наголошував у своїй промові до дипломатичного корпусу на початку року.

Повернутися до початків

Діалог, спільна відповідальність і співпраця – це три ключові слова, на які вказав архиєпископ для досягнення «ефективної багатосторонності». Все це – під знаком глобальної солідарності, «яка конкретно виражається в допомозі тим, хто страждає», коли правителі готові «відкласти свої власні потреби, очікування і прагнення верховенства чи всемогутності перед обличчям конкретного погляду найуразливіших». Будь-яка реформа Організації Об'єднаних Націй, пояснює очільник ватиканської дипломатії, «повинна ґрунтуватися не на збільшенні кількості зустрічей, промов, структур чи інституцій, а на тому, щоб зробити те, що вже існує, більш ефективним і відповідним до часу, в якому ми живемо». ООН, на його думку, повинна «повернутися до свого коріння», тобто відновити «координацію між державами для досягнення дійсно спільних цілей».

Ядерна загроза

Архиєпископ Ґаллаґер повторив фундаментальні для Святого Престолу тези: використання атомної енергії у воєнних цілях, дискусія про яке відновилася через війну в Україні, є «злочином проти людської гідності», і навіть «саме володіння ядерною зброєю є аморальним». Він повторив за Папою Франциском, що «мета повної ліквідації ядерної зброї стає моральним і гуманітарним викликом та імперативом». З цього випливає заклик до держав підписати і ратифікувати Договір про заборону ядерної зброї, Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань і Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.

Новітні технології

Представник Святого Престолу також звернув увагу на виклик, який кидає штучний інтелект, дедалі більше присутній як в індивідуальному житті, так і в спільнотах, що вимагає «серйозних етичних роздумів про використання та інтеграцію суперкомп'ютерних систем і процесів в наше повсякденне життя», що неминуче також впливає на розвиток використання летальних автономних систем озброєнь. Тому Святий Престол «підтримує створення Міжнародної організації зі штучного інтелекту, покликаної сприяти якнайповнішому обміну науково-технічною інформацією в мирних цілях, а також для сприяння загальному благу і всебічному розвитку людини». Розвиток нових технологій повинен бути спрямований на пом'якшення криз, що впливають на світ, який необхідно терміново захистити.

Надто багато несправедливості у світі

Далі архиєпископ Ґаллаґер нагадав, що цього року виповнюється 75 років з часу прийняття Загальної декларації прав людини та 30 років з часу прийняття Віденської декларації та Програми дій, документів, які «закликають до глибоких роздумів про основи прав людини та поваги до них у сучасному світі, щоб поновити зобов'язання на користь захисту людської гідності». Він вказав на різноманітні та численні форми несправедливості, від яких страждає людство, починаючи з тих, що стосуються насамперед «ненароджених, яким відмовляють у праві з'явитися на світ, в деяких випадках через їхню стать або інвалідність»; тих, хто не має доступу до необхідних засобів для гідного життя; тих, хто позбавлений адекватної освіти; тих, хто несправедливо позбавлений роботи або переживає її у формі рабства; тих, хто утримується в нелюдських умовах, або зазнає тортур. Це також «жертви насильницьких зникнень та їхні сім'ї; ті, хто зазнає актів нетерпимості, дискримінації та насильства через свою стать, вік, расу, етнічну приналежність, національність або релігію; врешті, всі ті, хто страждає від порушень своїх прав в умовах збройного конфлікту, в той час як «недобросовісні торговці смертю збагачуються за рахунок крові своїх братів і сестер».

«Лакмусовим папірцем», за допомогою якого можна перевірити ступінь захисту прав людини, ватиканський дипломат назвав «рівень свободи релігії або переконань в країні», в той час, коли досі зустрічаються переслідування тих, хто сповідує свою віру публічно, коли в багатьох місцях релігійна свобода суворо обмежена, коли існують «реальні релігійні переслідування», які зростають, коли мова йде про християн. Уряди, за його словами, «зобов'язані захищати релігійну свободу своїх громадян». Ба більше, релігійна свобода, як і освіта та інші фундаментальні права, «може бути важливим компонентом у наданні марґіналізованим людям можливості бути гідними господарями власної долі».

Війни та конфлікти в світі

Серед багатьох драматичних подій, якими відзначився поточний рік, архиєпископ Ґаллаґер згадує про війну в Україні – рану, яка «замість того, щоб загоюватися, розширюється і поглиблюється». Зобов'язання багатьох країн допомогти Україні та її народові, зазначає він, не супроводжуються «рівнозначними зусиллями, спрямованими на пошук шляхів подолання протистояння». Далеко до діалогу, який може відкрити «шляхи миру і відновлення», на що Святий Престол «сподівається і прагне сприяти кожним зі своїх незліченних закликів та ініціатив, які залежать від співпраці всіх міжнародних гравців».

Погляд від України переміщається до Сирії, яка вже 12 років страждає від війни, а також від наслідків землетрусу та великої бідності. Святий Престол «окрім заохочення до відновлення політичного процесу примирення», закликає подбати про те, щоб населення не страждало від міжнародних санкцій. Занепокоєння стосується також Судану, який вже кілька місяців спустошений збройними зіткненнями з жертвами і переміщеними особами, охоплений гуманітарною кризою, і щодо якого Святий Престол «звертається з сердечним закликом скласти зброю, щоб запанував діалог і полегшилися страждання населення». Святий Престол «уважно стежить за політичними подіями в субсахарній Африці та підтверджує свою відданість справі сприяння миру, справедливості і процвітанню». Хоча діяльність місцевих Церков у процесах національного примирення є фундаментальною, регіон також переживає насильство і часті державні перевороти, «які переривають демократичні процеси, спричиняють смерть і руйнування, провокують гуманітарні та міграційні кризи». Перед обличчям «несправедливої динаміки колоніалізму», якій сприяють міжнародні економічні інтереси, архиєпископ Ґаллаґер звернувся до ООН із закликом дбати про припинення «будь-якої економічної та фінансової експлуатації та про сприяння великодушній та шанобливій міжнародній співпраці».

Очільник ватиканської дипломатії згадав і про ситуацію в Нікарагуа, «з якою Святий Престол сподівається на шанобливий дипломатичний діалог на благо місцевої Церкви та всього населення», а також скерував думку до драматичної ситуації в Нагірному Карабасі, щодо якого «Святий Престол закликає до якнайшвидшого діалогу та переговорів між Азербайджаном і Вірменією, за підтримки міжнародної спільноти, які сприятимуть досягненню стійкої угоди». Він також висловив занепокоєння тим, що відбувається в Єрусалимі, зокрема, нападами на християнські громади, що не лише загрожує співіснуванню між різними громадами, але й «самій ідентичності міста Єрусалиму, яке дехто не в змозі уявити як місце зустрічі між трьома віросповіданнями – християнством, юдаїзмом та ісламом». З цього випливає заклик до ізраїльтян і палестинців прийти до «щирого діалогу», а до міжнародної спільноти – «щоб Єрусалим не був забутий, щоб проект Святого міста як місця миру для всіх і для кожного, з особливим статусом, гарантованим на міжнародному рівні, не був занедбаний».

27 вересня 2023, 14:52