Черниця-адвокат в Кенії: захисниця гідності та свідок надії

с. Емілія Вандич, СНДМ / Suor Christine Masivo, CPS – Ватикан

Сестра Іммаколата Мутоні, що належить до Згромадження Малих Сестер Святого Франциска (LOSSF), є не тільки черницею, але й адвокатом Вищого суду Кенії, а також юридичною працівницею Католицького університету Східної Африки, акредитованим викладачем Національного навчального управління та юридичним ревізором, визнаним Юридичним товариством Кенії.

Євангеліє справедливості у залах судів

Історія с. Іммаколати Мутоні розпочалася не з юриспруденції права, а з юнацької мрії про політичні науки. Потім чернече формування та правила змінили її шлях. Політичні науки, як їй сказали, були занадто пов’язані з партійними суперечками. Юриспруденція ж давала можливість відстоювати справедливість, не відступаючи від чернечого покликання, якого вона прагнула з дитинства. Попри титули, черниця є захисницею гідності та свідком надії, показуючи, що Євангеліє справедливості не зупиняється біля вівтаря, а також звучить у залах судів. Вона випромінює спокій, стійкість та радість, поєднуючи два світи, які, на думку багатьох, не можуть співіснувати: богопосвячене життя та юридичну діяльність.

Дві сторони однієї місії

В інтерв’ю для Vatican News, розповідаючи про своє покликання, вона сміється, згадуючи: «Я думала, що право – це менше зло, і до сьогодні не шкодую, що стала адвокатом». Для сестри Іммаколати право і богопосвячене життя не є окремими покликаннями; це дві сторони однієї місії. «Чернече життя ґрунтується на молитві, стійкості та співчутті», – сказала вона. «Право дає мені платформу для реалізації цих цінностей. Разом вони доповнюють одне одного, щоб принести справжнє перетворення».

Поєднання віри і права у правових процесах

Кожна справа, яку провадить черниця, має не тільки юридичне значення, але й людську душу, особистість, яка іноді є зламаною, часто не почутою, але завжди гідною поваги. «Справа не в тому, щоб виграти чи програти справу», – переконано каже вона. «Справа в тому, щоб супроводжувати людей, навіть тих, хто програє, і гарантувати, що справедливість не тільки досягається, але й звершується». Віра черниці формує її діяльність. Вона приносить співчуття туди, де інші бачать процедуру, діалог – туди, де інші бачать конфлікт, і надію – туди, де інші бачать поразку. Вона згадує свою презентацію під назвою «Сестра Іммаколата, адвокат» на одному із заходів. «Одна жінка, пригнічена несправедливістю і налякана правовою системою, відкрилася мені, тому що я була черницею», – розповіла вона. «Я супроводжувала її протягом судового процесу, pro bono, доки вона не знайшла справедливість і зцілення. Це підтвердило, наскільки потужним може бути поєднання права і віри у відновленні надії людини», – констатувала с. Іммаколата.

Поєднання двох покликань

Подвійна роль с. Іммаколати не обходиться без скептицизму. Деякі колеги в суді відкинули її як «занадто мʼяку» для юридичних баталій. Деякі представники релігійних кіл ставили запитання, чому монахиня «занурюється в світську роботу», але вона навчилася говорити своїми результатами та послідовністю. «Люди починають розуміти, що бути і черницею, і адвокатом додає глибини та надійності. Це кидає виклик стереотипам щодо того, що богопосвячена жінка може діяти у професійній сфері», – пояснила вона. «Коли я з’являюся в суді як “сестра Іммаколата, яка виступає від імені клієнта”, цей титул часто роззброює супротивників, пом’якшує напругу і навіть відкриває простір для діалогу та позасудових угод», – зізналася вона.

Черниця усміхається, пригадуючи: «Головний виклик, з яким я стикаюся щоразу, коли звертаюся до судової системи, – це те, що суддя запитує, чи я впевнена, що є адвокатом, просить номер мого сертифіката про право на адвокатську діяльність і каже, що вони не звикли бачити монахинь у ролі адвокатів».

Система правосуддя в дусі Євангелія

Сестра Іммаколата є частиною тихої революції в африканській Церкві. Вона втілює те, до чого папа Франциск і багато засновників чернечих орденів давно закликають, – читати «знаки часу» і приймати нові способи служіння Богу і людству. Папа Лев XIV закликав ченців і черниць залишатися вірними своєму харизматичному покликанню і бути уважними до знаків часу, як колись робили це їхні засновники. «Ваші засновники та засновниці були людьми, здатними спостерігати, оцінювати, любити, а потім вирушати, навіть ризикуючи великими стражданнями, навіть ціною втрати власного, щоб служити братам у їхніх реальних потребах, впізнаючи в потребах ближнього голос Бога», – сказав він. «Євангелізація відбувається не тільки через проповідь», – наголосила сестра Іммаколата. «Це також життя за євангельськими цінностями справедливості, милосердя та чесності іншими засобами. Чи то в праві, чи в мас медіа, чи в будь-якій іншій сфері, богопосвячені жінки можуть і повинні проявити віру у своїх професіях». Її мрія – бачити, як більше сестер присвячують себе юриспруденції, управлінню та професійним сферам, які колись вважалися «світськими», і бачити, як богопосвячене життя в Африці руйнує старі кордони та формує системи правосуддя в дусі Євангелія. «Я сподіваюся продовжити свої юридичні студії, щоб впливати на політику та розширювати відповідальність спільноти у ширшому масштабі», – сказала черниця.

Церква є живою і пророчою

Життя сестри Іммаколати нагадує нам, що Церква є живою, творчою і пророчою, коли черниці сміливо вступають у сферу правосуддя. Вона втілює гармонію віри і розуму, коли носить вервицю і книги з права, перетинаючи зал суду і каплицю як у чернечому вбранні, так і в одязі адвоката. Її місія, як каже пророк Міхей, полягає в тому, щоб «практикувати справедливість, любити милосердя і смиренно ходити з Богом».