Алжир: перша в світі жінка на служінні ректора католицького санктуарію
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Анна Медеоссі має живий і рішучий погляд, в її голосі та жестах відчувається доброта, а також лагідна й глибока мудрість. Ця архітекторка, уродженка Ґоріції, що на північному сході Італії, мабуть, і не уявляла собі, до чого була покликана майже рік тому: стати першою у світі жінкою-ректоркою санктуарію. Про це розповідають Андреа Торніеллі та Еудженіо Мурралі, які зробили з нею інтерв’ю під час 47-го «Мітингу за дружбу між народами», міжнародної зустрічі, яку в Ріміні організовує християнський рух «Спільність і визволення». Цей факт набуває особливого значення з огляду на місце: йдеться про санктурій Нотр-Дам-де-Санта-Крус в Орані в Алжирі, країні з мусульманським населенням.
Архітекторка, що стала опікункою святині
Анна Медеоссі є богопосвяченою жінкою Ordo Virginum в Оранській дієцезії. До святині Пресвятої Богородиці, що споруджена на території форту Санта-Крус в Орані, вона прибула 2017 року як архітекторка. Її запросив місцевий єпископ, яким тоді був Жан-Поль Веско, сьогодні кардинал та Архиєпископ Алжира, щоб допомогти під час реставрації. Так почалася ця історія, що триває вже дев’ять років. Анна також співпрацювала в приготуванні беатифікації Алжирських мучеників, яка відбулася в цьому санктуарії в грудні 2018 року, разом з відкриттям святині після відновлення. Призначення ректоркою санктуарію зродилося з конкретної потреби. В санктуарії в Санта-Крус до цього часу ніколи не було ректора, але завжди була потреба в чиїйсь постійній присутності, щоб опікуватися місцем.
Разом у дружбі
За словами Анни, святиня живе особливим ритмом. Сюди раз на рік проводиться дієцезіальне паломництво. Загалом, «якщо вдасться», то раз на місяць служиться Свята Меса. Поза цим санктуарій відвідують насамперед мусульмани. «Це санктуарій для мусульман, – пояснює вона, – які приїжджають сюди десятками, сотнями влітку та у вихідні. Тому важливо, щоб тут був хтось, хто зустріне їх, допоможе їм зрозуміти, що таке церква, покаже, що ми – брати й сестри, і засвідчить світові, що можна жити разом у мирі». Ректорка підкреслила, що святиня була побудована в колоніальну епоху й могла залишитися в руїнах як місце пораненої пам’яті. Натомість йдеться про місце, яке дуже люблять оранці.
Під поглядом Марії
Анна Медеоссі підкреслює важливість постаті Пречистої Діви Марії, Яку також вшановує мусульманська традиція. Окрім цього, це місце надзвичайної краси. Тож багато людей, які приходять до Санта-Крус, не мають такого бекґраунду, як у випадку Нотр-Дам-дʼАфрік в Алжирі, йдеться справді про туризм. Бо це чудове місце, що височіє над Ораном, з прекрасними краєвидами. Але ця краса стає інструментом зустрічі. «Приємно бачити, як краса цього місця, також і всередині каплиці, ця мить здивування від краси місця, допомагає налагодити діалог, знайти мир. І саме від цього можна почати зустрічі», – сказала ректорка. За її словами, всі розписи в храмі, що розповідають про життя Марії, виконані алжирками-мусульманками, всі праці з утримання виконують місцеві підприємства. «Я вважаю, – додає вона, – що братерство починається також з цього. Вони погоджуються співпрацювати, працювати в церкві. І це чимало».
Сила слухання
Якщо йдеться про свідчення віри в цьому середовищі, то для Анни Медеоссі йдеться про конкретність вчинків. «На мою думку, свідчити про віру можна так само, як і в Європі, як і скрізь, залишаючись собою, стараючись жити за Євангелієм до кінця в стосунках з тими, хто поруч, не словами, а діями», – каже вона, стверджуючи, що жити в Алжирі спонукає до слухання: «Слухати те, що тобі каже інший, той образ, який інший тобі віддзеркалює про тебе самого, і знати, що тебе завжди оцінюють за любов’ю: вони розпізнають, чи говориш ти правду, чи усміхаєшся, чи є ти чуйним». Архітекторка переконана, що «коли є можливість обговорювати речі правдиво, народжуються прекрасні дружні стосунки».
