У пошуках сенсу (89) Боже одкровення і досвід людини: Псалом 22

Псалом веде нас через найглибшу самотність, фізичний і душевний біль, відчуття абсолютної покинутості. Проте саме там відбувається диво. У центрі свого страждання людина зустрічає Бога, Який не стоїть осторонь, а входить у цей біль разом з нею. Саме тому Христос повторює ці слова на хресті, щоб показати: Він поруч навіть тоді, коли Його не відчуваємо.

А потім – різкий, поворот. Від крику самотності псалом переходить у прославу. Страждання стає місцем зустрічі. Біль, пережитий у довірі, перетворюється на співтворчість. Істина народжується не в комфортних відповідях, а в живому діалозі з Богом посеред реального життя. Сенс життя не в тому, щоб уникати страждань, а в тому, щоб пройти ними разом з Богом. Так виглядає шлях зрілої віри. Шлях, який веде від самотності до спільноти, від крику до хвали, від хреста до світла. Псалом 22 – це запрошення яке кличе нас не тікати від свого болю, а увійти в нього. Бо саме там кожного з нас чекає Живий Бог.