Папа Франциск про споглядання і співчуття у ставленні до довкілля

Світлана Духович – Ватикан

У суботу, 12 вересня 2020 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції представників спільнот Laudato Si’. Звертаючись до них у промові, він зауважив, що цілісна екологія, про яку йдеться в енцикліці Laudato si’ та навколо якої побудована вся діяльність цього руху, вказує на те, що «ми всі є сотвореними і в створінні все взаємопов’язане». Пандемія також показала, що здоров’я людини неможливо відокремити від стану навколишнього середовища, в якому вона живе. Очевидно також, що зміна клімату не лише порушує природний баланс, але спричиняє бідність та голод. «Нехтування створінням та соціальна несправедливість, – наголосив Папа, – впливають одне на одного: можна сказати, що немає екології без справедливості, і немає справедливості без екології».

Подякувавши присутнім за їхні зусилля на користь захисту довкілля, Наступник святого Петра запропонував їм замислитися над ключовими елементами цілісної екології, якими є споглядання і співчуття.

Споглядання

Роздумуючи над словом «споглядання», він зазначив, що сьогодні ставлення до оточуючого середовища позначене не спогляданням і захопленням, а визискуванням, споживацтвом та ненаситністю: ми турбуємося про нові додатки на телефоні, але не знаємо імен своїх сусідів, і тим більше, не знаємо, як відрізнити одне дерево від іншого.

Такий спосіб життя, за словами Вселенського Архиєрея, призводить до втрати власного коріння і до невдячності за все, що отримуємо. «Для того, аби не забувати, – наголосив він, – ми повинні повернутися до споглядання; щоб не відволікатися на тисячу марних речей, потрібно знову віднайти тишу; аби серце не хворіло, слід зупинитися. Це не легко. Наприклад, потрібно звільнитися від ув’язнення від мобільного телефону, аби подивитися у вічі оточуючим і створінню, яке нам було дано».

Споглядання, за словами Святішого Отця, є протиотрутою від поспішних, поверхневих та безрезультатних рішень. «Ті, хто споглядає, вчаться відчувати землю, яка їх підтримує», – пояснив він, додаючи, що кожна людина може долучитися до перетворення світу, забрудненого людською жадібністю.

Співчуття

Далі Папа зауважив, що друге слово – «співчуття» – є плодом споглядання. Власне, співчуття до інших є свідченням того, що у спогляданні людина «перейняла погляд Бога», Який, незважаючи на всі наші лихі думки та вчинки, завжди приймає нас як улюблених дітей.

Наступник святого Петра підкреслив, що «наше співчуття – це найкраща вакцина проти епідемії байдужості». Справжнє співчуття не повинно залишатися тільки на рівні почуттів, а повинно бути діяльним: воно означає брати на себе відповідальність за інших, подібно то того, як це зробив добрий самарянин (пор. Лк 10, 33-34). «Світові потрібне це креативне і діяльне милосердя, потрібні люди, які не стоять перед екраном, тільки коментуючи, але люди, які забруднюють свої руки, аби подолати деградацію та відновити гідність», – наголосив він, додаючи, що співчуття - це вибір: це рішення не мати ворога, аби в кожному бачити свого ближнього.

Співчувати, за словами Святішого Отця, це означає також вступати у важку щоденну боротьбу проти відкинення інших (людей похилого віку, дітей, робітників, людей з обмеженими можливостями) та проти марнотратства. Папа навів дані ФАО, згідно з якими в промислово розвинених країнах щороку викидається більше мільярда тон їжі.

На завершення Наступник святого Петра висловив переконання, що члени спільнот Laudato Si’ будуть покірними та рішучими дійовими особами у будуванні майбутнього для всіх, та побажав їм плекати споглядання та співчуття, що є необхідними складовими цілісної екології.