Папа: коли почуваємося слабкими, можемо відчути Божу близькість
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У неділю, 18 червня 2023 р., відбулася перша публічна молитовна зустріч Папи Франциска з вірними після того, як 7 червня він був прооперований. І якщо тиждень тому, 11 червня, вірні в різних частинах світу, а чимало також на лікарняному подвір’ї, духовно єдналися з Наступником святого Петра, який молився полуденну молитву в каплиці лікарняної палати, то в передостанню неділю червня кількадесят тисяч римлян, паломників і туристів зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоби послухати його повчання, помолитися разом з ним і отримати благословення. А коли Святіший Отець з’явився у вікні Апостольського палацу, вони привітали його гучними оплесками та окликами, а Папа звернувся зі словами подяки:
«Бажаю скласти мою вдячність всім тим, хто під час моєї госпіталізації в лікарні ім. Аґостіно Джемеллі виявили щодо мене свою любов, стурбованість і дружбу, забезпечивши мені молитовну підтримку. Ця людська та духовна близькість була для мене великою допомогою та втіхою. Дякую всім, дякую вам, дякую від щирого серця».
Близькість Божого царства
Перед проказуванням молитви «Ангел Господній» Святіший Отець коментував розповідь святого євангелиста Матея про те, як Ісус вибрав дванадцятьох апостолів, перераховуючи їхні імена, яким дав доручення проповідувати наближення Божого царства. Як зауважив Папа, це те саме звіщення, яким Ісус розпочав свою власну проповідь, і це «не якась новина серед інших, але фундаментальна життєва дійсність».
«І справді, якщо Бог небес близько, то ми не самотні на землі, і також серед труднощів не втрачаємо уповання», – сказав Наступник святого Петра, наголошуючи, що першою річчю, яку потрібно казати людям, є: «Бог не є далеким, Він – Батько, Він знає тебе та любить; Він хоче тримати тебе за руку, також і тоді, коли ти ходиш крутими й нерівними стежками, коли падаєш і тобі важко підвестися, щоб знову прямувати далі. Господь там, з тобою. Ба більше, часто саме в хвилини, коли ти найслабший, можеш сильніше відчути Його присутність. Він знає дорогу, Він з тобою, Він – твій Отець».
Вхопитися за руку татуся
За словами Папи, звіщати близького Бога – це «уявити себе дитиною, що іде, тримаючись за руку тата». Тоді все здається інакшим: великий і таємничий світ стає близьким і безпечним. Така дитина не боїться і вчиться відкриватися, зустрічає інших людей, нових друзів, вчиться нового. Так також «зростає прагнення ставати великою», навчитися чинити те, що бачила, як чинить батько. Й Ісус починає від цього саме тому, що «стаючи поруч із Богом, ми перемагаємо страх, відкриваємося на любов, зростаємо в доброму й відчуваємо потребу та радість звіщати». І якщо хочемо бути добрими апостолами, то, як зауважив Святіший Отець, потрібно поводитися як діти, а саме «всістися у Бога на колінах», щоби звідтіля «дивитися на світ з довір’ям і любов’ю».
Безкорисливий дар
Але як звіщати цю Божу близькість? Наступник святого Петра звернув увагу на те, що посилаючи апостолів, Ісус не доручає їм багато говорити, але каже «чинити численні жести любові та надії в ім’я Господнє» і робити це безкорисливо: «Даром одержали, даром давайте». «Безкорисливе свідчення та служіння – ось серце звіщення», – наголосив Папа, заохотивши слухачів замислитися над деякими запитанням, починаючи від того, чи ми, що віримо в близького Бога, покладаємося на Нього. Чи вміємо дивитися вперед з упованням, як дитина в батька на руках? Чи вміємо сідати Отцеві на коліна через молитву, слухання Божого слова та приступаючи до Таїнств? Та чи, пригорнувшись до Нього, вміємо додавати іншим відваги, ставати близькими для стражденних і самотніх, для віддалених і вороже налаштованих? «А тепер молімося до Пресвятої Марії, щоби Вона допомагала нам почуватися любленими та переказувати одні одним довір’я і близькість», – підсумував Папа.
