Папа до представників кінематографу: наша епоха потребує свідків надії і краси
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У суботу, 15 листопада 2025 р. Папа Лев XIV зустрівся в Апостольському палаці у Ватикані з представниками кінематографу. Під час зустрічі, яку організувала Дикастерія у справах культури та освіти, Святіший Отець пригадав, що цьогоріч минає 130 років від першого публічного показу кіно братами Люм’єр та поділився кількома думками про кіномистецтво.
Здатність кіномистецтва передати надію
Папа зауважив, що спочатку кіно здавалося призначеним для розваги та вражень, однак незабаром візуальні ефекти змогли відобразити набагато глибшу реальність – аж до того, що воно стало виразником бажання розповідати про велич і вразливість людського життя. «Одним з найцінніших внесків кіно є те, що воно допомагає глядачеві повертатися до себе, поглянути новими очима на всю складність власного досвіду, побачити світ так, ніби вперше, і в цьому процесі віднайти частину тієї надії, без якої наше життя не є повним», – зазначив Лев XIV. За його словами, кіномистецтво вимагає концентрації, адже у творах кіно відображається діалог не лише з тими, хто шукає легкості, а й з тими, «хто відчуває у своєму серці неспокій, шукає сенс, справедливість, красу». «Сьогодні ми живемо з постійно увімкненими цифровими екранами, інформаційний потік не припиняється. Але кіно – це набагато більше, ніж просто екран: це перехрестя бажань, спогадів і допитливих запитань. Це чуттєве відшукування, де світло пробивається крізь темряву, а слово зустрічається з тишею. У міру розгортання сюжету погляд здобуває досвід, уява розширюється, і навіть біль може знайти сенс», – зауважив Святіший Отець. Він звернув увагу на важливість культурних структур в гуманізації людини, зокрема, кінотеатрів, які, однак, переживають «тривожну ерозію», що витісняє їх із міст і сіл, а тому заохотив до співпраці, яка б підтверджувала соціальну цінність цих культурних структур.
Кіно, яке виховує погляд
Відтак Папа зазначив, що присутність у Ювілейному році діячів кінематографу в Римі є добрим знаком, адже вони, як багато інших паломників з усіх куточків світу, є «шукачами сенсу, оповідачами надії та посланцями людяності». «Шлях, яким ви прямуєте, вимірюється не кілометрами, а образами, словами, емоціями, спільними спогадами та колективними прагненнями. Це паломництво в таїнство людського досвіду, яке ви здійснюєте з проникливим поглядом, здатним розпізнати красу навіть у борознах болю, надію в трагедіях насильства та воєн», – сказав Лев XIV. За його словами, Церква з пошаною ставиться до митців як до друзів, які відкривають красу світові. «Наша епоха потребує свідків надії, краси, істини, і ви, завдяки своїй творчості, можете ними стати. У ваших силах, як у творців і виконавців хорошого кіно, відродити автентичність образу, щоб оберігати і просувати гідність людини», – підкреслив Святіший Отець. Ба більше, кіно повинно також розповідати про рани світу, не експлуатуючи біль, а супроводжувати і досліджувати його. «Висловлювати складні, суперечливі, іноді темні почуття, що живуть у серці людини, – це акт любові. Мистецтво не повинно уникати таїнства вразливості: воно повинно слухати його, повинно вміти зупинитися перед ним. Кіно, не будучи дидактичним, має можливість у своїх справді художніх формах, виховувати погляд», – зауважив Папа.
На завершення Наступник апостола Петра наголосив на важливості кожної особи, яка залучена до кіно – спільного твору, де ніхто не може обійтися без участі інших. «У час дедалі гостріших і протилежних проявів індивідуалізму ви показуєте нам, що для створення хорошого фільму необхідно залучати власні таланти. Втім, кожен може випромінювати свою особливу харизму завдяки дарам і якостям тих, хто працює поруч, у атмосфері співпраці та братерства», – сказав Лев XIV.
