Папа духовним особам з Латинської Америки: єдність з Богом, щоб служити іншим
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Не прив'язуватися до оплесків, відлуння яких швидко згасає, і до спогадів про сумні та гіркі дні, а навчитися жити так, як жив Христос, з ясністю в серці і слухаючи Його голос. Такими порадами Папа Лев XIV ділиться зі священниками, богопосвяченими особами та семінаристами з Латинської Америки, які навчаються в Римі, й у п’ятницю, 12 грудня 2025 р., в день літургійного спомину Матері Божої, що явилася в Ґвадалупе, Небесної покровительки Латинської Америки, зібралися у Ватикані в залі синодальних засідань на зустріч, тема якої: «Марія: Зоря євангелізації та місії в Латинській Америці сьогодні».
Роздуми Папи, вміщені в посланні, що датоване 9 грудня, днем літургійного спомину святого Хуана Дієго Куаухтлатоаціна, свідка обʼявлення в Ґвадалупе, починаються з слів Ісуса, звернених до учнів: «Йди за мною». Він зауважив, що йдеться про абсолютну ініціативу Господа, «без будь-яких заслуг з боку його слухачів». Так учні стають «інструментами задуму спасіння, який Бог приготував для всіх людей». У Євангелії, зазначає Лев XIV, є «деякі вимоги», які містяться у покликанні, а саме «абсолютна першість Бога»; «потреба в теоретичному та практичному знанні Божого закону» та «необхідність відректися від будь-яких людських гарантій, наслідком чого є віддача всього, чим ми є і що маємо».
Голос Ісуса серед темряви
Залишити все, як підкреслював святий Амброзій, означає не ухилятися від природних обов'язків, а «відкрити очі на нове життя», в якому ніщо не може бути поставлено вище за Бога. Єдність з Ним «перетворюється на сопричастя з іншими». «Ми не крокуємо вперед у самотності, – пише Святіший Отець, – ми є частиною спільноти. Нас об'єднують не симпатія, спільні інтереси чи взаємна вигода, а приналежність до народу, який Господь придбав ціною своєї Крові».
Покликаючись на Ісусове «Йди за мною», сказане до Петра, Лев XVI підкреслює, що ці слова, сказані в контексті Воскресіння, після потрійного визнання любові, яким Петро спокутував відречення, вчать довіритися Ісусовому голосу «серед ночі або під час бурі», бо йдеться про голос, який «з любов'ю і терпеливістю підтримає нас». Господь, додає Папа, знає наші обмеження, егоїзм, який пронизує нас і стає «перешкодою для нашого бажання йти за Ним». «Ми живемо в дезорієнтованому та галасливому суспільстві, і сьогодні, більше ніж будь-коли, потрібні слуги та учні, які сповіщають про абсолютну першість Христа і які дуже чітко чують Його голос у своїх вухах і серцях», – пише Святіший Отець.
Жити як Ісус
За словами Папи, нашим гаслом повинно бути: «Якщо Христос так жив, то й ми повинні жити так, як Він». «Ми не повинні прив'язуватися до оплесків, бо їхнє відлуння триває недовго; також нездорово залишатися лише в спогадах про дні кризи або моменти гіркого розчарування», – зазначає він, наголошуючи, що потрібно, натомість, іти за Божим прагненням щодо нас, зв'язком, яке схоже до того, що кажуть християнським подружжям у день весілля: «у здоров'ї та хворобі, у бідності та багатстві».
Ввіряючи шлях, який попереду, заступництву Пречистої Діви Марії Ґвадалупської, Папа вказує на Неї, щоб заохотити відважно відповісти на поклик, «зберігаючи в серці чудеса, які Христос звершив у нас, щоб без зволікання вирушати й звіщати радість зустрічі з Ним, бути одністю в Єдиному і живими каменями храму на Його славу».
