Папа родичам постраждалих у Кран-Монтані: ніщо не втрачене назавжди
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«У ці години, коли ваші душі пронизані не тільки стражданням, але й нерозумінням та почуттям полишення, я не можу зробити нічого іншого, як ввірити вас Діві Марії, Скорботній Богоматері, щоб Вона пригорнула вас до свого серця і запросила разом з Нею дивитися на Хрест, на якому також її улюблений Ісус страждав і віддав своє життя», – пише Папа Лев XIV учасникам екуменічного поминального богослужіння, яке у неділю, 1 лютого 2026 р., через місяць після трагічної пожежі у швейцарському містечку Кран-Монтана, відбулося в катедральному соборі Сьйона.
Послання від Святішого Отця зачитав Преосвященний Жан-Марі Ловей, очільник дієцезії Сьйона, на території якої сталася трагічна подія, яка в новорічну ніч забрала десятки молодих життів. Ієрарх, який від першого дня після трагедії супроводжує своєю близькістю родини загиблих і постраждалих, організував у перший день лютого поминальне богослужіння в катедральному соборі, до учасників якого написав Лев XIV, зазначаючи: «З великим зворушенням звертаюся до всіх вас, хто зібрався тут у стражданні та болю, через місяць після трагічної пожежі в Кран-Монтані, яка забрала життя багатьох людей. Ви втратили близьку людину, або хтось із ваших родичів досі страждає – і, можливо, ще довго страждатиме – від травм, які залишаться з ним на все життя».
Папа пише, що просто хоче висловити близькість і ніжність, свою та всієї Церкви, «яка своєю материнською присутністю бажає, наскільки це можливо, розділити з вами цей тягар і молиться до Господа Ісуса, щоб Він підтримав вашу віру у випробуванні». Він побажав, щоб вони змогли знайти «між своїми священниками та християнськими громадами братерську та духовну допомогу», щоб «подолати біль і зберегти мужність».
Скерувавши погляд адресатів до Пресвятої Богородиці, Яка стояла під хрестом, Святіший Отець підкреслив, що на хресті Божий Син, Бог особисто, розділив те, що вони сьогодні переживають. «Він також розділить з вами своє славне і блаженне воскресіння. Бо Ісус воістину воскрес! Це радісна впевненість, яку Свята Церква проголошує з переконанням і спокоєм, і на якій ґрунтується наша безмежна надія. Надія одного дня знову побачити тих, кого ви втратили, надія, що навіть тут, на землі, для вас настане новий день і радість повернеться у ваші серця», – пише Лев XIV, запевняючи разом зі святим Павлом, що «ніщо не зможе відокремити» їх і їхніх близьких від Божої любові у Христі, і ніщо з того, що вони прекрасного й щасливого пережили разом, не є втраченим назавжди.
