Папа атлетам: спорт має бути місцем зустрічі й братерства
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
У четвер, 9 квітня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв на аудієнції у Ватикані деяких італійських спортсменів, які брали участь у зимових Олімпійських та Паралімпійських іграх, що відбувалися в містах Мілані та Кортіна-д’Ампеццо на півночі Італії. Святіший Отець подякував Дикастерії культури та освіти, яка разом з Athletica Vaticana подбала про підготовку цієї зустрічі, а також привітав очільників Національного олімпійського комітету Італії (CONI) та Італійського паралімпійського комітету (CIP). Він відзначив, що присутні атлети, поряд із змаганнями найвищого рівня, поширили у світі також благородне людське, культурне та духовне послання.
Спорт – це форма спілкування
Єпископ Риму зазначив, що «спорт, коли його переживають по-справжньому, не залишається лише виступом: це форма спілкування, розповідь, складена з жестів, зусиль, очікувань, падінь і нових стартів. Під час ігор ми бачили не лише тіла в русі, а й історії: історії самопожертви, дисципліни, наполегливості». Він додав, що «спортсмени, стали біографіями, які надихають безліч людей». Далі Лев XIV підкреслив, що згуртованість спортсменів «нагадує нам, що ніхто не перемагає самотужки, адже за кожною перемогою стоїть багато людей – від родини до команд, не кажучи вже про численні дні тренувань, навантаження та самотності». Папа сказав, що спортивна діяльність – це не просто фізичні вправи, а й потужний інструмент виховання особистості. Вона загартовує характер і вимагає внутрішньої сили і є плідною формою виховання.
«Завдяки спорту ми вчимося пізнавати своє тіло, не обожнюючи його, панувати над емоціями, змагатися, не втрачаючи почуття братерства, приймати поразку без відчаю і перемогу без зарозумілості», – вів далі Лев XIV. Папа підкреслив, що «спорт є справжнім, коли залишається вірним своєму первинному покликанню: бути школою життя і таланту». Він стає справжньою «школою життя», де головним мірилом успіху є не кількість нагород, а якість людських взаємин, взаємна повага та спільна радість від самого процесу гри.
Просувати логіку зустрічі
Далі Святіший Отець підкреслив, що в нинішньому часі, «позначеному поляризацією, суперництвом та конфліктами, що переростають у руйнівні війни», діяльність спортсменів «набуває ще більшого значення: спорт може і повинен справді стати місцем зустрічі! Не демонстрацією сили, а мистецтвом налагодження стосунків». Наголошуючи на важливості олімпійського перемир’я, Папа зазначив, що атлети «своєю присутністю зробили цю можливість миру видимою як пророцтво, яке аж ніяк не є риторичним: зламати логіку насильства, щоб просувати логіку зустрічі».
Уникати спокус у спорті
Лев XIV застеріг, що «спорт несе в собі й спокуси: спокусу результату за будь-яку ціну, що може призвести до вживання допінгу; спокусу прибутку, що перетворює гру на ринок, а спортсмена – на зірку; спокусу видовища, що применшує спортсмена до образу чи цифри». «Ваше свідчення є надзвичайно важливим супроти цих відхилень», – підкреслив він. Відзначивши те, що спортсмени «стали свідками чесного й прекрасного способу життя у цьому світі», Папа заохотив їх «нести з собою ідею, що можна змагатися, не ненавидячи один одного. Що можна перемагати, не принижуючи. Що можна програвати, не втрачаючи себе». За словами Єпископа Риму «це стосується не лише спорту, але й суспільного життя, політики, відносин між народами».
Святіший Отець побажав присутнім, щоб Христос, «справжній Божий атлет» надихав кожного з них «на дедалі благородніші виклики та дарував силу, щоб жити ними з ентузіазмом» та «продовжувати дбати про те, щоб людина залишалася в центрі спорту у всіх його проявах» (див. Лист «Життя в повноті»).
