Лев XIV: ШІ може стати будмайданчиком історії, де прогрес служить життю
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Із цієї презентації Magnifica humanitas заберіть із собою зобов’язання залишатися пильними та, як “ремісники надії”, й надалі трудитися на будівельному майданчику нашого часу. Нехай же Дух Воскреслого Господа Ісуса підтримає нашу спільну працю», – побажав Папа Лев XIV, звертаючись до учасників презентації його першої енцикліки, що в понеділок, 25 травня 2026 р., відбулася в Залі синодальних засідань у Ватикані.
Ніколи раніше не траплялося, щоб Святіший Отець був присутній у залі, де громадськості представляють його віроучительський документ. Це також вперше, коли поруч із Папою, окрім кардиналів і професорів, сиділи експерти технологічного сектору. Лев XIV назвав «чудовим знаком надії» той факт, що незважаючи на відмінності та різне походження учасників, «можемо слухати одне одного». «Цей взаємообмін свідчить про всю серйозність моменту, а також про впевненість у тому, що разом ми зможемо здійснити розпізнання щодо найважливіших питань нашого часу, а отже, і щодо майбутнього людства», – переконаний він.
Уважність до «нових речей»
Промовляючи після всіх, Лев XIV зауважив, що «в поворотних моментах історії» Церква покликана тлумачити «нові речі» в світлі Євангелія та людської гідності. Так, 135 років тому, Папа Лев XIII, реагував на виклики промислової революції, розуміючи, що Церква не повинна стояти осторонь, і його енцикліка «Rerum Novarum» стала євангельським словом про тогочасні «нові речі». «Сьогодні ми стоїмо перед перетвореннями такого ж масштабу, які, можливо, матимуть ще більші наслідки. Штучний інтелект уже проникає в багато сфер нашого життя і впливає на рішення, що визначають співіснування людей. Він також кардинально змінює характер ведення війни», – сказав Папа, додаючи, що подібно до свого попередника, відчуває обовʼязок «поглянути очима віри» на ці перетворення, з відкритістю на таїнство і маючи в серці голосіння вбогих і землі.
Плід слухання
Святіший Отець зазначив, що Magnifica humanitas народилася зі слухання. «Я слухав вчених та інженерів, які з щирим ентузіазмом працюють над технологіями, здатними полегшити величезні страждання; політичних лідерів та чиновників, які наполегливо прагнуть встановити справедливі правила; батьків та вчителів, які глибоко переймаються майбутнім молодих поколінь», – сказав він, додаючи, що до його вух також долинали «тривожні голоси про дедалі більш автономні системи озброєння», тривожні розповіді про алгоритми, які можуть блокувати доступ до медичної допомоги, зайнятості та безпеки на основі даних, спотворених упередженнями. Він почув також «мовчання тих, хто не має голосу під час ухвалення рішень», які можуть породити нові форми страждань.
За словами Папи, в результаті цього слухання в нього сформувалося переконання, висловлене у енцикліці, що «штучний інтелект потрібно роззброїти». «Я знаю, – сказав Лев XIV, – що це слово звучить різко, але я свідомо обрав його, оскільки сьогоднішній час потребує слів, здатних привернути увагу, пробудити сумління та вказати дорогу вперед для людства».
Загроза для миру
Святіший Отець навів аналогію зусиль Церкви заради ядерного роззброєння. Вони випливають із усвідомлення, що «кожна велика технологічна сила може впливати на життя людей», а тому повинна супроводжуватися «належним моральним розпізнанням та громадським контролем». І так само як ядерне роззброєння є «служінням мирові та гідності людського роду», в схожому сенсі штучний інтелект вимагає «роззброєння», тобто, «звільнення від логіки, яка перетворює його на інструмент домінування, виключення або смерті». «Як і ядерна енергія, він повинен служити всім і загальному благу. Рішення щодо технологій ніколи не повинні відокремлюватися від сумління та відповідальності», – сказав Лев XIV, нагадуючи, що мир – «це не просто відсутність війни, а справедливість у дії». І коли «технологія послаблює наш критичний розум», то мир опиняється під загрозою.
На будівельному майданчику історії
Але, як наголосив далі Папа, самого роззброєння недостатньо: «Ми повинні будувати». Він розповів, що слово «будувати» скеровує його думку до років місіонерського служіння в Перу. Коли 2017 року стихійне лихо спустошило північні регіони країни, і багато сімей залишилися без даху над головою, він зрозумів, що «відбудова – це не просто відновлення того, що було зруйноване», але також «відновлення зв’язків, повернення довіри та пробудження надії на майбутнє». Крім того, відбудування неможливе самотужки.
Святіший Отець вказав на біблійну картину відбудови Єрусалиму після повернення з депортації, образ мурів якого не є виправданням для закритості чи поділів, а закликом, щоб кожен зробив свій внесок. «Цеглинка за цеглинкою формується більш справедливе співіснування, здатне захистити гідність усіх», – сказав він, додаючи: «Штучний інтелект може стати будівельним майданчиком історії в рамках горизонту сопричастя, де технічний прогрес вчиться служити людському життю».
У перспективі спільного блага
Посилаючись на слова святого Павла з Послання до Коринтян: «Нехай же кожний вважає, як він будує», Лев XIV підкреслив, що не йдеться про те, щоб боятися будівельного майданчика, а пильнувати, щоб фундамент був надійним. «Не біймося штучного інтелекту, але постійно тримаймо в полі зору питання про людину», – сказав він, нагадуючи слова свого попередника святого Павла VI, який повчав, що «справжній розвиток» завжди охоплює «кожну людину й усю людину». Це означає, що «жодна людина не може бути залишена на узбіччі цифрової трансформації», і те, що «нікого не можна применшувати лише до продуктивності, когнітивних здібностей або сухих даних». «Людина носить у собі свободу, внутрішній світ і покликання до любові та богопочитання, які жодна машина не може замінити чи заблокувати», – підкреслив Лев XIV, додаючи, що лише завдяки також підходу «штучний інтелект можна спрямувати на досягнення загального блага». Об’єднавши зусилля розробників і тих, на кого вони впливають, можливо «побудувати майбутнє не для привілейованої меншості, а для всього людства».
Разом будувати цивілізацію любові
За словами Святішого Отця, йдеться про «цивілізацію любові», про яку говорили його попередники, і це «не наївна мрія», а «шлях, який Ісус Христос відкриває в історії». «З цієї причини Церква бажає, з покорою та щиро, брати участь у дискусіях щодо штучного інтелекту. Ми не маємо технічних відповідей, і не прагнемо замінити тих, хто має відповідні знання. Але ми вносимо мудрість щодо людини, якої наш час так гостро потребує: кожна людина є унікальною та незамінною, вільною та розумною істотою, наділеною сумлінням, здатною шукати Бога, служити один одному та піклуватися про наш спільний дім», – наголосив Лев XIV, закликавши «всіх членів Церкви та людського роду» вчитися слухати одне одного, сміливо долати сучасні виклики та разом будувати гуманне й братерське суспільство.
