Світоліна для "L'Osservatore Romano": донька і війна мене змінюють

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Giampaolo Mattei - Ватикан

«Народження моєї доньки Скаї 15 жовтня 2022 року та війна, яка вже понад 4 роки вирує в моїй Україні – найпрекрасніша та найгірша події в моєму житті, що сталися майже одночасно, – зробили мене сильнішою жінкою: тепер я дивлюся на речі по-іншому, як мама, і молюся за мир для свого народу», – розповіла Еліна Світоліна в інтерв’ю для ватиканського часопису «LʼOsservatore Romano». В суботу, 16 травня 2026 р., сьома ракетка світу (в 2017-2019 роках – третя), вона втретє виграла Італійський відкритий чемпіонат з тенісу на «Форо Італіко».

Мама і чемпіонка

Еліна розповідає: «Брати участь у турнірах з усією родиною – це щось особливе. Присутність Скаї дозволяє мені грати більш розслаблено. Я хочу здобути ще багато перемог перед завершенням кар'єри, а зараз я дуже зосереджена також на моментах поза кортом, які можна розділити з родиною – Гаелем і Скай».

Чи можна бути мамою і водночас спортсменкою найвищого рівня? «Чесно кажучи, – розповідає Еліна, – якби хтось мені сказав, що після вагітності я знову почну перемагати і повернуся до топ-10 рейтингу... Насправді, коли я повернулася на корт, я хотіла лише дати собі шанс знову змагатися на високому рівні. Спочатку я прагнула потрапити до перших 100, потім – до сіяних. Лише з минулого року я почала справді вірити, що зможу повернутися до першої десятки рейтингу».

Випробування війною

Еліна відклала ракетку також через повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. «Я дякую Богу за Скай і молюся про мир: щоб війна закінчилася і я могла спокійно повернутися додому, щоб знову обійняти своїх близьких, починаючи з моєї бабусі Тамари! Я сказала “стоп” тенісу на сім місяців просто тому, що вже не була у повній формі і мені потрібно було віднайти кращу версію себе, не лише фізично, а й психологічно», – говорить вона, додаючи, що тут годі уявити, що переживають люди в Україні, де ти не знаєш, чи будеш живим наступного ранку: «Моя бабуся живе на тринадцятому поверсі будинку, не маючи можливості користуватися ліфтом: немає електрики. Немає води. А як у лікарнях?».

Надія для молоді

«Коли можу, я повертаюся до своїх, але подорож нелегка. У мене є Фонд, названий моїм ім’ям, який не стоїть осторонь: іноді важливо просто організувати тенісні матчі з дітьми та підлітками, щоб дати надію», – розповідає Еліна, зізнаючись, шо війна зробила її сильнішою. «Психологічно я більше не сприймаю складні ситуації як катастрофу. Я зрозуміла, що в житті є гірші речі», – каже чемпіонка.

Еліна дякує своїй польській колезі Ізі Сьвйонтек, яка виграла 6 турнірів Великого шолома, за допомогу в зборі коштів. «Коли війна закінчиться, я маю намір підтримати створення тренувального центру для молодих тенісистів, – говорить вона. – Пошкоджень зазнали не лише споруди, а й самі діти, які психологічно страждають від таких трагічних подій. Деякі втратили на війні батьків або домівку. Вони й надалі є свідками насильства. Ціле покоління чекає трагічна боротьба за відродження».